Як потрапити в ІТ?

Перед тим як потрапляти в ІТ, гарно подумайте чи воно вам справді потрібне. Це важка, інтелектуально виснажлива робота, часто нудна, часто стресова, яка знищує ваше здоров’я. У ній ти постійно ідіот, який нічого не знає, ти мусиш постійно вчитися аби хоч якось триматися на плаву. А програмісти за 40 взагалі зникають, є теорія що їх сплавляють по Дніпру :-)). Але якщо вам подобається писати код і вчитися, Господи, вам сюди, тут класно, затишно і грошовито:-). Я потрапляв в ІТ двічі, тому що робив перерву на викладання і наукову роботу. Зараз, напевно, буду потрапляти втретє, бо ІТ вийшло у мене з-під ніг, я трохи забагато провів часу на десктопі, який раптом став не актуальним. Ось способи потрапляння в ІТ, які я виділив із власного досвіду і досвіду моїх знайомих.

Некро-технології. Це, напевно, найпростіший спосіб потрапити до ІТ і доволі дієвий. Майже нічого не треба робити, але треба мати технічну освіту і якийсь мінімальний досвід, типу щось для диплому писав. Суть способу полягає  у пошуку компаній які застрягли у минулому і мають старезний код і технології, часто доморощені, від яких вперто не хочуть відмовлятися. Наприклад, трапляються такі, що сидять на Lisp, COBOL, APL, Gupta, Delphi, PowerBuilder. Я реально на кожну бачив вакансії.  Це можуть бути також компанії, які чомусь вирішили використовувати щось екзотичне, типу Erlang. Цей спосіб, я знаю точно, працює, тому, що я сам ним скоритався щоб потрапити до міжнародного вендора програмного забезпечення SimCorp, який активно використовує екзотичну мову програмування APL і купу жахливих доморощених технологій. Жоден успішний амбіційний девелопер не погодиться на цьому працювати, тому я просто з універу, погодившись працювати з “некро-технологіями” отримав чудову зарплату, закордонні відрядження, мед страховку і тому подібні няшки. Спосіб вкрай небезпечний – можна обрости мохом, почати пахнути нафталіном і на цьому і закінчити кар’єру. Необхідно постійно навчатися паралельно. Я зараз опанував C# і частину робочого часу отримую релевантний досвід виконуючи .NET проекти.

Блискучі знання з предметної галузі в якій активно використовують ПЗ. Наприклад, фінанси, комп’ютерна лінгвістика, обробка і аналіз величезних масивів даних, електроніка, телекомунікації. Якщо компанія спеціалізується на доволі складній предметній галузі і ім критично найняти програміста із гарними скілами в цій предметній галузі, вміння програмувати буде достатньо щоб отримати роботу. Наприклад я працюю у компанії що має фінансову експертизу. До деяких відділів можна потрапити саме тому що людина має дуже добрі фінансові знання. А фінансова галузь ще не сама складна. Я сам цей шлях не проходив, але я бачив надто багато людей що зовсім не вміють програмувати, але вони стають в моїй компанії навіть сіньйорами і чіфами, тому що для бізнесу їх уміння фінансові набагато цінніші ніж уміння писати код.

Знайомства. Звучить дещо пошло, я знаю, культурно це звучить типу references. Якщо у вас є знайомі, що працюють в ІТ компаніях, а особливо що впливають на прийняття рішень там – бінго! Цей спосіб може бути як дуже дієвий так і зовсім безглуздий. Можна сказати це навіть напівспосіб, тому що якщо у вас немає необхідних навичок вас ніхто не візьме на роботу. Але якщо навички все ж таки є, то серед купи народу з такими ж навичками, візьмуть саме вас. Тому знайомства дуже і дуже важливі. Як на початку кар’єри, так в її середині, а особливо вкінці. Я сам навіть пишу цей блог а потім виступатиму з цим перед аудиторію саме з такою метою: познайомитися і бути знайомим. Маю я і особистий досвід користування цим способом. Перший раз я потрапив до ІТ ще будучи студентом. Мій добрий приятель помітивши як мої очі блищать на заняттях з цифрової техніки і мікропроцесорів (Женя Бабін, привіт!:-)) запропонував зайнятися з ним веб програмування, яким він і багато інших студентів у ті часи (двотисячні ) активно промишляли. Також я маю досвід рекомендування людей. Двох рекомендував і обох не взяли. Не було потрібного скіла, не було потужного прагнення у людей, тому і не спрацювали мої поради їх найняти. До речі, походи на курси у компанії, має цінність саме з точки зору заведення знайомства з компанією, її потребами і працівниками. Ці знайомства можуть спрацювати.

Масове розсилання резюме. Цей спосіб класичний, про нього не потрібно розповідати, його знають і використовують усі. Ефективність цього способу однак, не підсиленого комбінуванням з іншими способами, близька до нуля. Ти шлеш і шлеш резюме, а потім чекаєш і чекаєш і чекаєш… І нічого не відбувається. Починаєш писати в резюме те, чого нема, тоді який не будь відчайдушний HR тебе запрошує на співбесіду, яку провалюєш з лунким тріском. Знайомо? Народ, хоча б резюме подбайте вилизати. Я проводив курси у своїй компанії для зовнішніх і мав насолоду дивитися на резюме що їх присилали щоб на курси потрапити. Господи, що я тільки там не бачив. Інколи живіт тріщав від реготу. Колись цей спосіб з розсиланням резюме був супер швидкий і ефективний. Програмістів було потрібно відчайдушно багато. Брали усе що могло if та for написати і пояснити різницю. Ці часи минули, нажаль. Сьогодні розіславши в купу місць резюме із меседжом “я класний, гарно вчився, і можу робити все на будь якій технології” отримаєте зловісно мовчазний телефон.

Стати відомим. Цікавий спосіб потрапити в ІТ чи не так? Але не такий уже й важкий як це було 10 років тому. Погляньте, скільки можливостей є у наших руках, які майже нічого не коштують: ведення свого блогу, відкриття свого YouTube каналу, написання статей на DOU, запис своїх подкастів, написання і інтернет-публікування своїх книжок. Бери – і роби, лише потрібен час. Звісно, ви для цього маєте бути не безробітнім чоловіком із жінкою та дітьми на голові. Але якщо ви студент або працюєте ще не в ІТ, цей спосіб можна застосувати. Я не можу, однак, сказати що цей спосіб дієвий, я сам його не використовував. Але зараз я дію саме за ним, цей спосіб є моєю кар’єрою стратегією сьогодні. Мені страшенно набридло ходити на співбесіди і відповідати на запитання типу скільки яєць можна кинути з якого поверху, як швидко множаться бактерії, скільки разів треба човном котів перевозити на інший берег, чи якусь іншу дурню. Я хочу щоб мені самі дзвонили і пропонували роботу ті, кому потрібні мої послуги. Для цього потрібно щоб про мене знали і знали як фахівця з чогось, тобто треба спеціалізуватися і колупати цю спеціалізацію роками. Але це уже інша тема.

Власний бізнес. Для таких людей як я ідея створення власного бізнесу негайно напрягає. У мене ж нема підприємницької жилки, я не хочу усіх цих клопотів із податковими, бухгалтерією, пошуком клієнтів. Але чим цікаве ІТ, що можна створити свій бізнес без усіх клопотів. Але по порядку. Суть способу полягає у створенні власного бізнесу, який розроблятиме програмний продукт. І зовсім не обов’язково когось наймати чи отримувати прибуток. Без найму і прибутку немає необхідності офіційно реєструватися, і займатися тяганиною з податковою та бухгалтерією. Обов’язково обрати популярну актуальну технологію і використовуючи її робити продукт, дуже класно якщо хтось ним ще й користувався б безкоштовно. Це могло б зорієнтувати які саме фічі потрібні. Це було б суперово, але не обов’язково. Але що ж це за бізнес такий, який не приносить доходу, або приносить мізер? Який зиск? А зиск у тому що через рік-два можна буде написати в резюме: ASP.NET, C#, Angular, JavaScript – досвід 2 роки, компанія така-то, продукт, що робив ось тут можна подивитися і код, що я пишу і його якість можна зацінити ось у цьому репозиторії GitHub. Та це ж уже звучить солідно, правда? А якщо є бодай один клієнт – то взагалі круть. Множимо це на знайомого, що принесе це резюме в руки керівництва і маємо першого реального клієнта/роботодавця з баблом. І тепер ми по справжньому в ІТ. Гадаю, ні в кого не викликає сумніву той факт, що це дуже дієвий спосіб, але й дуже важкий, вимагає багато праці і самовіддачі. Не підходить безробітній людині без засобів до існування. Мій приятель, Женя Бабін, що я з ним починав свою кар’єру, потрапляв в ІТ саме цим способом. Він типу створив компанію, знаходив в інтернеті клієнтів і спочатку пропонував їм виконати роботу за мізер, можливо були і безкоштовні випадки. Це не важливо. Важливо що на момент випуску з університету у нього було 5 років досвіду і купа виконаних проектів. Навіть досвід управління мною і іншими хто йому допомагав. Якби він захотів, він міг би отримати будь-яку роботу в Києві з веб програмування. Але він не захотів, бо його власний бізнес уже забезпечував усі його потреби.

Висновок. Потрапляти в ІТ краще тоді коли справді це подобається, тому, що ця галузь далеко не проста і виснажлива. Але якщо це подобається, то ІТ може бути дуже вдячним. Потрапити у галузь колись було дуже легко, а сьогодні дуже складно, але є, відповідно важкі, але дієві способи туди потрапити. Важка праця, світлий розум і гарні стосунки з іншими ІТ фахівцями врешті-решт приведуть вас до комфортного робочого місця, достойної зарплати і цікавої роботи. Щасти!

Facebooktwittergoogle_pluslinkedinmailFacebooktwittergoogle_pluslinkedinmail

Leave a Reply

Your email address will not be published.