Міграція з науки/освіти в ІТ

Оновлення: бесіда на цю тему з Іриною Ясеновою-Берестюк.

Отже ти науковець чи просто викладач університету, що пов’язаний з комп’ютерами та програмуванням. Можливо у тебе буває відчуття, що життя ніби проходить повз тебе. Ти даєш знання і путівку в життя молодим людям – студентам, але твоя власна кар’єра, здається, знаходиться у глибокій стагнації. Ти в кінці робочого дня розумієш, що нічого не зробив, а бігав по кабінетам, підписував папірці, писав нікому непотрібні звіти. Підписував і перепідписував їх кланяючись кожному бюрократу, що заплив салом і створює видимість роботи. Ти пишеш статті, витрачаєш на них купу зусиль, а тоді платиш за кожну опубліковану сторінку твоєї статті. Тоді вона виходить у якому не будь віснику, але ніхто її не читає. Ти шукаєш теми для досліджень, гарячково переглядаючи чужі статті, і не розумієш за що взятися. Що може принести бодай якусь користь тобі і іншим? Наукові дослідження для замовника з фінансуванням та реальними проблемами – недосяжна розкіш. Ти виступаєш на конференціях, де тебе слухає купка студентів і аспірантів, що їх примусово загнали до зали. Міжнародна наука – недосяжна мрія. Ти навчаєш студентів працюючи на півтори ставки. Вони після твоїх занять ідуть працювати на півдня, але заробляють більше від тебе і переважно вважають, що марнують час на твоїх заняттях. Хай йому абищо! Щось тут дуже сильно не так. Що там казати, навіть за кордоном освіта і наука майже повністю відірвана від реальної індустрії програмного забезпечення, а українська, вибачте, взагалі пародія. Є люди, які цього не помічають, або через це не переймаються. Це просто чудово! Хтось же має виписувати корочки і давати бодай якийсь фундамент студентам. Але якщо тобі це не байдуже, можна подумати про міграцію в ІТ. Як людина, що пройшла цей шлях, ось що я гадаю тобі слід знати про нього:

Міграція буде дуже болісною. З двох причин. По-перше, як уже згадував, наука і освіта відірвані від індустрії, тому формально ти без жодного досвіду. Для кадровика, якщо твоя наукова діяльність не збігається з предметкою компанії, ти ніхто. Навіть менше ніж ніхто. Тому що, як недивно, на приймаючій стороні компанії люди ніби “бояться” мігрантів з науки. Адже після власних універів вони добре засвоїли собі, що то люди непрактичні, часто занадто високої про себе думки і забагато знають для тієї роботи, що необхідно виконувати. Тобто по-друге тебе майже скрізь визнаватимуть overqualified. Практично це спричинить ситуацію, коли на майже на всі твої розсилання резюме відповіддю буде гробове мовчання телефону. Тут лише можу порадити почитати на моєму блозі способи/стратегії потрапляння в ІТ.

Вдалося потрапити в ІТ? Повернення в назад в науку малоймовірне. Я коли мігрував, подумував попрацювати років три в індустрії, а потім повернутися в академію з новими силами і оновленим світоглядом. Однак світогляд оновлюється так, що ти раптом усвідомлюєш яка прірва між наукою і індустрією і, куди правду діти, наскільки по цей бік прірви комфортніше: достойна заробітна платня, закордонні подорожі, медичні страховки,спілкування з розумними і амбітними людьми. А головне – відчуття, що своїми талантом і здібностями ти приносиш користь людям і за це отримуєш достойну винагороду. Дуже важко після цього повернутися в злидні, постійну непевність і невизначеність. Тож якщо ти хочеш стати колись поважним професором, або дослідження є для тебе сенсом життя – краще пошукай виходи на міжнародну науку і не рипайся в ІТ.

Хоча повернення в науку малоймовірне, педагогіка для тебе не буде втраченою. ІТ галузь – це безперервний потік знань і інформації. Навчати когось і вивчати щось самому потрібно увесь час. Тебе це приваблювало в науці, в ІТ цього навіть більше. Тобі потрібно буде писати код так, щоб його міг зрозуміти інший. Компанії завжди дуже тішаться, коли хтось влаштовує knowledge sharing сесії і готові таку людину всіляко підтримувати. Компанії також дуже раді, якщо ти береш участь у зовнішніх форумах, адже це для неї певний ПР. Я роблю усі ці речі. Крім того щороку проводжу кількатижневі курси з APL – мови програмування, що у нас використовують.

Ти втратиш свободу і спершу почуватимешся немов у в’язниці. Адже ти звик, що прив’язаний лише до розкладу своїх занять, а решту часу ти сам вирішуєш що і як тобі робити, де знаходитись. Ти звик придумувати навчальні програми, спілкуватися з людьми і загалом вести творче життя. В ІТ ти не вирішуватимеш нічого цього, як мінімум в траншеях, в яких ти почнеш свій шлях. У них тобі вкажуть ось тут сиди і пиши ось це і це, ось так і так. І так триватиме 8 годин щодня. Ти і комп’ютер. Майже ніякої свободи творчості. Виття вовком гарантоване. Але ти відкриєш для себе вечори, вихідні і відпустки. Можна спокійно відпочивати, а не думати про наступну статтю чи готуватися до чергової лекції. Ці дні і години належатимуть тобі і твоїй родині, а належно приправлені доларом вони набудуть абсолютно нових кольорів. З часом, якщо навчишся фокусуватися на поставлених завданнях і програмування загалом тобі подобається – звикнеш. Адже звикають в’язні до в’язниць))).

Робота в ІТ часом буває цікавою, і навіть дуже цікавою. Але це не наукові дослідження. Це переважно рутина, особливо в нашій країні, куди на аутсорс дають не самі цікаві проекти. Я багато разів себе ловив на тому, що я з досадою ляскаю долонею по столу і вигукую: “Блін, та це ж робота рівня хлопчиків що 2 роки в ПТУ провчилися, а я ж к.т.н!”. Але who cares? The work needs to be done. Тож будь готовий стиснути зуби і уявляти, що ця рутина – найпривабливіша у світі робота. Якщо цю мантру приправити усвідомленням того, що є реальні люди кому це потрібно і вони готові за це платити, то можна досягти успіху.

Отже міграція з комп’ютерної науки в ІТ потрібна, якщо відчуваєш дискомфорт і хронічну невдоволеність станом речей в науці. Міграція можлива, але і вельми складна і треба застосовувати стратегії потрапляння в ІТ. Потрапивши в ІТ ти спочатку почуватимешся як у в’язниці з купою нудної роботи, але з часом звикнеш і будеш насолоджуватися перевагами ІТ, педагогічною діяльністю в ІТ і не захочеш повертатися назад.

Facebooktwittergoogle_pluslinkedinmailFacebooktwittergoogle_pluslinkedinmail

Leave a Reply

Your email address will not be published.