Як правильно вчитися?

brain-trainingВибачте, якщо розчарую, але насправді я не знаю як правильно вчитися. Однак є люди, які проводять наукові дослідження у цій сфері та володіють науковими фактами щодо процесу навчання. Вони склали пречудовий курс, який стисло викладає основні здобутки у вивченні процесів навчання, і абсолютно безкоштовно доступний на Coursera. Оскільки навчання – це невід’ємна частина роботи програміста, і оскільки зовсім скоро я знову викладатиму курс з APL програмування для SimCorp (до речі, приходьте на навчання, кому цікаво), то я вирішив цей курс пройти. Дуже рекомендую його усім, хто знає англійську і кому доводиться часто навчатися. Для тих, кому бракує часу і для себе у майбутньому, хочу викласти тут основні ідеї, які мені здаються цікавими. Ще раз підкреслюю, що ці ідеї є науково підтвердженими фактами, а не емпіричними порадами, а посилання на результати досліджень можна знайти в матеріалах курсу.

Мозок працює у двох різних режимах – фокусованому і розслабленому. І цей розслаблений режим, у якому людина ні на чому не зосереджується, відіграє важливу роль у процесі навчання і розв’язування задач. Тому для того, щоб краще навчатися, необхідно міняти режими. Фокусований режим найкраще підходить для механічної роботи, роботи з тим, з чим ми так чи інакше раніше стикались. А от розслаблений режим, під час якого нейронні зв’язки випадково формуються, найкраще підходить для розв’язання творчих завдань. Практична тут порада така: якщо відчуваєш що товчешся на одному місці й не можеш чогось зрозуміти чи придумати розв’язання якоїсь задачі чи проблеми (наприклад щось чомусь не так працює як ти очікуєш), варто замінити фокусований режим на розслаблений. Вийти пройтися, випити кави, прийняти душ. Мені важко пояснити як це відбувається, але раптом виникають нові ідеї. Ось на днях, пів години мучився над куском коду, покинув і пішов штангу потягати. Поки йшов – на думку спало два рішення, одне з яких, прийшовши після заняття, я і реалізував.

Бути пробудженим, тобто не спати – шкідливо для мозку, бо в рідинах всередині нього створюються отруйні для мозку метаболічні структури. Під час сну клітини мозку трохи зменшуються й організмові легше виводити через міжклітинну рідину ці метаболічні відходи. Крім того під час сну закріплюються нейронні зв’язки й мозок відпрацьовує отриману інформацію. Практичний висновок: хочеш гарно вчитися та успішно програмувати – гарно і достатньо спи, хай там що тобі намагається нав’язати масова культура, коли програмісти гасять каву і кодять увесь день і всю ніч.

Зволікання (procrastination) – природна реакція людини, яка не дуже хоче приступати до якоїсь неприємної для себе роботи. Вона починає ходити за чаєм, перевіряти пошту, проглядати Facebook, обговорювати з приятелем останні політичні події й таке інше. Однак щойно людина починає цю роботу робити, ментальний дискомфорт зменшується або зникає. І навпаки тривале зволікання призводить до ментального невдоволення собою: “день минув, а я нічого не зробив!”. Практична порада: активно борися зі зволіканням. Для цього є чудова техніка Pomodoro про яку я писав у іншому пості і яку сам активно використовую.

Науково доведено що нові нейронні зв’язки людський мозок може встановлювати навіть у похилому віці. А отже кожен, хто хоче стати кращим у чомусь, може це зробити. Практична порада: не дозволяй собі звалитися у статичне мислення, тобто переконати себе у тому, що щось тобі не дано. Ти можеш стати кращим у будь-якій галузі у якій ти хочеш стати кращим ніж є сьогодні, навіть якщо тобі за 60, навіть якщо у тебе був крововилив у мозок. Ти можеш розвиватися як програміст, для цього лише потрібна наполеглива праця над собою. Це називають гнучким мисленням, (agile mindset) і про нього Linda Rising робить дуже цікаві презентації.

Практика створює міцні нейронні зв’язки. Банально, кожен знає, але я попри своє знання наробив купу помилок. Я надто багато усього вивчав просто читаючи книги й навіть не витрачаючи час на вправи, мені здавалося, що вони мене лише затримують. Результат – нейронні зв’язки дуже слабкі й вивчене забуто майже відразу. Практична порада: у навчанні більше покладайся на практику та активну участь. Чим більш абстрактний предмет вивчення (наприклад математика), тим важливіша практика для зміцнення нейронних зв’язків. Іншими словами learn by doing!

Розподілене у часі повторення вивченого матеріалу створює міцніші нейронні зв’язки ніж зубріння його, скажімо в один день. Це як качати усі м’язи в один день, а тоді тиждень лежати на дивані – не надто вдала ідея. Тому практична порада: якщо треба щось гарно запам’ятати – повторюй матеріал щодня протягом тижня. Це дасть кращий ефект ніж повторення матеріалу сім разів ввечері одного дня. Я це збагнув ще у школі. У мене були проблеми з вивченням віршів і я постійно збивався розповідаючи вірша, якщо лише не вивчав його протягом тижня повторюючи щодня.

Експерименти зі щурами показали, що щур при взаємодії з іншими щурами створює більше міцних нейронних зв’язків ніж щур, що сидить сам у клітці. Тому практична порада: намагайся працювати й навчатися у різноманітному і яскравому оточені. Ой, а я працюю з дому. Я як раз той самотній щур у клітці… Але на щастя для мене, дослідження довели, що заняття спортом може компенсувати усамітнення (звісно не в соціальному аспекті, а в аспекті розвитку мозку). Таким чином, щоб бути кращим програмістом і учнем, взаємодій з іншими яскравими людьми, а також відривай якомога частіше свій зад від крісла і займайся спортом.

Ха! З’явилася стаття на DOU такої ж тематики і більш повна. Згортаюся, продовження не буде :-).

Facebooktwittergoogle_pluslinkedinmailFacebooktwittergoogle_pluslinkedinmail

Leave a Reply

Your email address will not be published.